Для багатьох людей перехід на пенсію супроводжується стресами, сумом і апатією, а пенсійний вік асоціюється із старістю та хворобами, тому і сприймається як справжня катастрофа та викликає психологічну кризу, особливо в тих, хто на роботі вів активну творчу діяльність. Тепер вона змінюється на бездіяльність і пустоту.
      Щоб не відбулися такі різкі зміни, пенсіонеру необхідно раніше потурбуватися про те, чим зайнятися вдома, після виходу на заслужений відпочинок, які захоплення та інтереси можуть допомогти без ускладнень подолати зміни, пов'язані із завершенням трудової діяльності. Щоб перехід на пенсію не сприймався так трагічно, не можна допускати пасивної бездіяльності – це викличе пессимістичні думки, хандру, сум. А захоплення улюбленою справою може дать пенсіонеру відчуття зацікавленості в його результатах, зайнятості, задоволення. Значно легше пенсійний вік зустрічають ті люди, в яких є улюблена справа, інтереси, не пов'язані з професійною працею.
      Але як бути тим пенсіонерам, які одинокі або з різних причин не можуть спілкуватися зі своїми дітьми (конфлікти, велика відстань)? Якщо вдала кар'єра не склалася, ніяких яскравих злетів на роботі не відбулося? Якщо пенсіонер – людина по характеру замкнена, закомплексована та ще й здоров'я стало погіршуватися? Де ж взяти сили, перш за все духовні, щоб спокійно прожить решту років?
      Для представників молодого покоління ці проблеми не здаються настільки важливими, дехто навіть заздрить: можна сидіти вдома і нічого не роблячи, отримувати гроші. Але час і життєві обставини змінюють погляди на багато речей. Якщо молодь володіє такими цінними якостями як енергічність, активність, жага змін і новизни, то старим людям властивий багатий життєвий досвід, знання, мудрість, стриманість, які не менш цінні і необхідні, тому молодість і старість повинні гармонійно поєднуватися і доповнювати один одного.